Миропільська громада
Романівський район, Житомирська область

Управління держпраці інформує....

Новий Трудовий кодекс . Цікаві нововведення Кодексу.

Верховна Рада України може розглянути і затвердити нову редакцію Трудового кодексу вже до кінця нинішнього року .

Головні зміни до Трудового кодексу пропонуються такі:

  • При прийомі на роботу обов'язковим стане укладення письмового трудового договору між роботодавцем і працівником. Зараз це відбувається за згодою обох сторін.
  • Вагітні жінки не проходитимуть випробувальний термін при прийомі на роботу.
  • Причиною звільнення співробітника може стати розголошення службової таємниці, грубе порушення правил техніки безпеки, недостатня кваліфікація. Зараз начальник може звільнити співробітника лише за пияцтво, прогули і злодійство.
  • Трудовий тиждень не перевищуватиме 40 робочих годин, а при шкідливих умовах виробництва – 36 годин. За письмової згоди працівника кількість годин може бути збільшена до 44. У цьому випадку за кожну годину понаднормової роботи співробітнику платитимуть втричі більше. Зараз понаднормовий тариф – вдвічі вищий, ніж звичайно. При необхідності працювати з 22:00 до 6:00 оплата робочого часу зросте на 30% (зараз – на 20%).
  • Вводиться поняття гнучкого графіка і можливості роботи на дому. Іншими словами, відпрацьований час фіксуватиметься, але основним критерієм при таких умовах стане якісне виконання роботи в строк.
  • Чоловіки і жінки з рівним досвідом роботи і аналогічними обов'язками отримуватимуть однакові зарплати. Зараз це питання не регламентується.
  • Керівникам дозволять стежити за співробітниками за допомогою відеокамер. При цьому працівники повинні бути попереджені про це, а камери забороняється встановлювати в приміщеннях, де відеоспостереження може принизити гідність людини. Наприклад, у вбиральні. Зараз можливість відеоспостереження не прописана в Трудовому кодексі.
  • Щорічну відпустку збільшать з 24 до 28 днів. Обідня перерва теж буде регламентована – не менш 30 хвилин, але не більше двох годин. У новому проекті прописано, що працівник має право на короткі перерви протягом дня.
  • Розмір вихідної допомоги працівника в разі скорочення буде збільшений. Сума залежить від стажу співробітника.

Після першого читання законопроект відправлять на експертизу до Міжнародної організації праці. Висновки цієї експертизи врахують при підготовці документа до другого читання.

Автори законопроекту кажуть, що новий кодекс може набути чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

Державний інспектор                                                                                 О.В.Боровець    

__________________________________________________________________________________________________________

 

Трудовий закон став суворішим: що загрожує роботодавцю за звільнення і виплату зарплат у "конвертах"

Із 2017 року роботодавців України, які несправедливо ставляться до своїх співробітників, чекають серйозні неприємності. Влада посилила покарання за жадібність: тепер хитрому керівництву доведеться сильно розщедритися або навіть сісти у тюрму.

"Обозреватель" з'ясував, що загрожує роботодавцю, який платить зарплату в конверті, не утримує і не платить з неї податки, допускає порушення трудового законодавства.

На початку грудня 2016 року Верховна Рада підтримала пропозиції уряду, спрямовані на виведення зарплати з "тіні". Йдеться про законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (№5130 ).

Хто може перевірити роботодавця і застосувати до нього санкції

Провести перевірку щодо дотримання норм трудового законодавства, а також застосувати фінансові (штрафні) санкції до роботодавців, зможуть:

- інспекції з питань праці;

- органи місцевого самоврядування;

- Фіскальна служба (у частині сплати податків).

Зазначимо, що Міністерство фінансів як головний наглядач отримає вільний і безкоштовний доступ до всіх державних реєстрів (до Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, з Державним реєстром реєстрації майнових прав та їхніх обмежень, Держреєстру майнових прав на нерухомість, Держреєстру актів цивільного стану та інших реєстрів).

Також Мінфін зможе отримати інформацію про застрахованих осіб, яка є у Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема і персональну. Єдине обмеження до доступу - час здійснення повноважень контролю над дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу виплат, пов'язаних із загальнообов'язковим соціальним державним страхуванням, а також при інших моніторингах.

САНКЦІЇ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ ДО РОБОТОДАВЦЯ

фінансова відповідальність

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, згідно зі статтею 265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у таких розмірах (для розрахунку суми штрафу в гривнях беремо мінімальну зарплату, яка встановлена на 1 січня 2017 року, а саме 3200 грн):

100 мінімальних зарплат (320 000 грн), - недопуск державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати у конверті). Звертаємо увагу, що це новий вид відповідальності!

30 мінімальних зарплат (96 000 грн), - за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, встановлений на підприємстві (тобто людина офіційно має працювати 4 години, але за фактом працює 8 годин);

- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків;

- порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць;

- виплати не в повному обсязі.

10 мінімальних зарплат (32 000 грн) - за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, якщо не сплатите роботи у нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу тощо);

3 мінімальні зарплати (9 600) - немає прив'язки до кожного працівника, отже, цей штраф у цілому по підприємству:

за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату не в повному обсязі;

- за недопуск інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є не оформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплати у конверті. Це також новий вид відповідальності!;

1 мінімальна зарплата (3 200) - за порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище. До цього виду штрафу відноситься і штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність до роботодавця може застосовуватися практично до всіх порушених норм КЗпП. Тому для простоти обрані порушення, які найчастіше зустрічаються на практиці:

30-100 неоподатковуваних мінімумів (нмдг) (510-1 700 грн) - за порушення вимог законодавства про працю (виплата зарплати з порушенням строків, у неповному обсязі; ненадання працівникам інформації, яка необхідна для нарахування пенсії; порушення терміну проведення атестації робочих місць; незаконне переведення працівника на неповний робочий день; звільнення працівника з порушенням трудового законодавства; відправлення працівника у відпустку без збереження зарплати понад встановленого законом терміну тощо.);

- 100-300 нмдг (1 700-5 100 грн) - за повторне порушення протягом року і за дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька. Матері або особи, яка замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

- 500-1000 нмдг (8 500-17 000 грн) - за допуск до роботи працівника без оформлення договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без наявності дозволу на роботу;

- 1000-2000 нмдг (17 000-34 000 грн) - повторне порушення протягом року: допуск до роботи без відповідних документів (договір, контракт, наказ, дозвіл на роботу);

- 50-100 нмдг (850-1 700 грн) - за невиконання законних вимог працівників Держпраці щодо усунення порушень трудового законодавства;

- 20-40 нмдг (340 - 680 грн) - за порушення законодавства про охорону праці;

- 20-50 нмдг (340-850 грн) - за порушення порядку про повідомлення про нещасний випадок на виробництві;

- 3-10 нмдг (51-170 грн) - за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору;

- 50-100 нмдг (850-1 700 грн) - за порушення або невиконання зобов'язань за колективним договором;

- 1-5 нмдг (17-85 грн) - за ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів, укладення колективного договору.

Кримінальна відповідальність

За одне і те ж порушення трудового законодавства роботодавець може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність застосовується, якщо порушення у судовому порядку не визнано грубим.

Зазначимо, що до кримінальної відповідальності роботодавець може бути притягнутий тільки за рішенням суду, а відкрити кримінальну справу можуть правоохоронні органи після звернення громадян, чиї права порушені, або контролюючих органів, які виявили факт порушення.

Що може загрожувати (за Кримінальним кодексом) за деякі порушення трудового законодавства

1. За незаконне звільнення працівника до роботодавця:

- штраф у розмірі від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 51 000 грн);

- позбавлення права займати посаду керівника терміном до 3 років;

- виправні роботи на строк до 2 років.

2. При повторному порушенні або вчинення неправомірних дій по відношенню до соціально захищеним категоріям громадян (вагітні, неповнолітні, батьки і матері одиночки, опікуни, які виховують дітей до 14 років) роботодавцю слід бути до готовим до того, що йому доведеться (суд визначить міру покарання):

- заплатити штраф у розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 грн);

- не займати посаду керівника терміном до 5 років;

- відправитися на виправні роботи на строк до 2 років;

- відбути арешт до 6 місяців.

3. За умисну невиплату заробітної плати за період більше, ніж за один місяць:

- розмір штрафу зріс до 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500-17 000 грн);

- виправні роботи до 2 років;

- термін до 2 років з позбавленням права бути керівником на 3 роки.

4. За нецільове використання грошей, призначених для виплати зарплати:

- 1000-1500 нмдг (17 000-25 500 грн);

- обмеження волі до 3 років;

- позбавлення волі на термін до 5 років (без права бути керівником на строк до 3 років).

 

 

Державний інспектор                                                  О.В.Боровець

________________________________________________________________________________________________________

 

Якими законами регулюються гарантії для працівників призваних на військову службу

Кодекс законів про працю України

 Гарантії для працівників, призваних на військову службу:

  Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків

 На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України“Про військовий обов’язок і військову службу” і “Про альтернативну (невійськову) службу”“Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Гарантії, визначені у частинах третій та четвертій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 “Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період” визначений Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105.

Закон України „Про відпустки“

      Стаття 16-2. Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни

Учасникам   бойових   дій,   інвалідам   війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх   соціального   захисту”,   надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.{Закон доповнено статтею 16-2 згідно із Законом N 426-VIII від 14.05.2015}  

Порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 № 94 (далі — Порядок № 94).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 94 витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі — організації), пов’язані з наданням пільг, передбачених Законом №3551, покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.

Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни.

Відшкодування організаціям витрат, пов’язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Організації подають фінансовому органу за місцем їх знаходження платіжне доручення на погоджену загальну суму витрат у чотирьох примірниках.

Закон України „Про військовий обов’язок і військову службу“

     Стаття 2. Встановлюються наступні види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі – вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Стаття 39. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п’ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п’ятою статті 61 Закону України “Про освіту”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587 „Про затвердження Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу“

Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.

 

Державний інспектор                                        О.В.Боровець.

 

________________________________________________________________________________________________________

 

Чи має право працівник, призваний на строкову військову службу, на збереження робочого місця, заробітної плати та виплату вихідної допомоги?

Частиною 2 статті 39 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ визначено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п’ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п’ятою статті 61 Закону України “Про освіту”.

Статтею 119 Кодексу законів про працю встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, за всіма працівниками, призваними на строкову військову службу, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток, який підлягає компенсації із бюджету. Такі працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків, але трудові відносини між ними та роботодавцями не розриваються.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587 затверджено Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу. Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.

     Таким чином, громадянину України, який призивається на строкову військову службу виплачується військовим комісаріатом перед початком проходження військової служби грошова допомога у розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

 

Державний інспектор                      О.В.Боровець

_______________________________________________________________________________________________________

 

Що робити звільненим працівникам з зони АТО?

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” факт внутрішнього переміщення особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

 

Державний інспектор                  О.В.Боровець

___________________________________________________________________________________________________________

 

Як захистити права мобілізованого на роботі?

Згідно статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до статті 232 Кодексу законів про працю України безпосередньо у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

Для роботодавців, які звільняють працівників, призваних на строкову військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану чинним законодавством передбачено такі види відповідальності, як:

  1. 1. відповідно до статті 147 КЗпП України до працівників, в тому числі керівника підприємства, установи, організації, може бути застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани або звільнення (відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України, пункту 1 статті 41 КЗпП України або пункту 8 статті 36 КЗпП України).
  2. адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю, в тому числі безпідставне звільнення працівника з роботи, встановлена частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
  3. кримінальна відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи встановлена статтею 172 Кримінального кодексу України. Відповідно до зазначеної статті незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

У разі надходження звернень працівників, звільнених на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України під час мобілізації, державні інспектори з питань праці Держпраці та її територіальних органів мають провести позапланову перевірку і у разі виявлення порушень вжити заходів в межах повноважень щодо усунення порушень та притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

В той же час, внесення припису про поновлення працівника на роботі виходить за межі повноважень посадових осіб Держпраці та її територіальних органів.

 Вона є керівником підприємства, кількох працівників якого було мобілізовано на військову службу. Заявницю цікавить, чи має право роботодавець працевлаштувати на посади мобілізованих, на час проходження військової служби, інших працівників?

 Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Згідно статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

 Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Виходячи з вищевикладеного, за умови дотримання роботодавцем вимог статті 119 КЗпП України щодо мобілізованого працівника, працевлаштування інших працівників на посаду працівників, яких мобілізовано, на умовах строкового договору не є порушенням законодавства про працю.

 

Державний інспектор                       О.В.Боровець