A A A K K K
для людей із порушенням зору
Миропільська територіальна громада
Житомирської області

КАМЗА ОЛЕГ АНДРІЙОВИЧ

 

Дата та місце народження: 19 травня 2000 р., селище Миропіль

Дата та місце загибелі: 24 лютого 2022 року, с.Часів Яр

Звання: сержант

Підрозділ: 8-ий територіальний вузол урядового зв'язку державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

Олег Камза народився в селищі Миропіль 19 травня 2000 року. Перша дитина та перший онук у родині. Коли Олег з’явився на світ, бабуся відразу сказала, що він буде їм помічником. Так і сталося. 

Рідні згадують, що в дитинстві Олег був непосидючим та енергійним, доводилося прикладати багато зусиль, аби зупинити його в русі та хоч на деякий час заспокоїти хлопченя. 

У 2006 році Олег пішов у перший клас до Миропільської ЗОШ №1. Лук’янчук Тетяна Євгенівна радо зустріла першачків. Як згадують рідні Олега, перша вчителька зуміла згуртувати всіх учнів і зробити з колективу дружню родину. Ця атмосфера між однокласниками збереглась до закінчення школи і після.

В старшій школі класним керівником була Солоха Лариса Петрівна. Про неї завжди тепло відзивався Олег. Коли після закінчення школи приїжджав у Миропіль, завжди навідувався до улюбленої вчительки. 

Як згадують однокласники, в школі Олег завжди був товариським, оптимістично налаштованими, любив жартувати. Також мав загострене почуття справедливості та відповідальності за слова і справи. 

У Олега було багато друзів і поза школою. Він завжди знаходив спільну мову з оточенням, легко йшов на контакт. Без перебільшення, Олег з дитинства вважав своїм обов’язком захищати молодших і слабших: неодноразово заступався за дівчат і жінок. Був дуже уважним і турботливим до своєї молодшої сестрички Інги, нікому не дозволяв її ображати. Не вагався і, коли в юнацьких суперечках потрібно було захищати дружбу та правду. 

з 2014 по 2019 рік Олег займався кунгфу у бійцівському клубі “Архангел”. Завдяки гарним здібностям та постійній роботі над собою, досягнув успіхів у спорті: у 2014 році зайняв ІІ місце на Чемпіонаті України, у 2015 році отримав ІІ розряд із кунгфу. Було ще багато перемог і нагород, яким заслужено гордився юний спортсмен.

Після закінчення школи відразу пішов на військову службу. Маючи взірець для наслідування - військовослужбовців маму й тата, Олег швидко визначився у виборі професії.

Під час відпустки  юнак завжди поспішав додому: до мами, сестрички, яких дуже любив. Щирою онуківською любов’ю оточував маминих батьків, а бабусині голубці були його улюбленої стравою. У будь-яку вільну хвилину вдома намагався принести якомога більше користі: робив ремонт, допомагав з городами.

Олег тричі був на ротаціях. Ніколи не жалівся, що важко. Був здібним не лише у військовій справі, але й часто дивував побратимів своїми кулінарними вміннями: урізноманітнював військове меню різними гарячими стравами, салатами і навіть млинцями. Завдяки гарним водійським здібностям, міг вправно керувати будь-якою технікою. Перед повномасштабним вторгненням Олег придбав собі автомобіль, про який давно мріяв.

За час служби Олега його керівники не раз телефонували та  дякували батькам за сина, за його сумлінне виконання обов’язків.  

У 2022 році сержант Олег Камза ніс військову службу у 8-му територіальному вузлі урядового зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у м. Одеса, виконував завдання спільно зі зв’язківцями 10-го ТВУЗу.

В перші години повномасштабного вторгнення, 24 лютого, російські окупанти обстріляли Об’єднаний командний пункт Операції Об’єднаних Сил у с.Часів Яр. Окупанти знищили вузол урядового зв’язку, та не змогли знищити життєдайний зв’язок, що порушило їхні терористичні плани бліц-кригу.

В результаті ворожої атаки загинули сержант Олег Камза, старший сержант Василь Ліщук та Валерій Ярощук. Ще двох бійців Урядового зв’язку було поранено.

24 лютого 2022 року… Ранок так і не настав, хоч уже було видно навкруги, але жахлива темна ніч перед світанком продовжувала сковувати душу України. Війна… Страшна звістка про загибель Олега Камзи черговим вибухом вривається в свідомість миропільчан, але всі вперто її відкидають… Не може бути, напевне, помилка. Цей юнак, з ясним поглядом та ямками на щоках, повинен жити… Він і є життя! 

Чорна звістка виявилась непоправною дійсністю… Олег став Янголом-Охронцем нашого життя.

9 березня Миропіль зустрів дві домовини з тілами Героїв-зв’язківців, які першими прийняли на себе підступний удар ворога. Труну Василя Ліщука повезли до рідного Привітова. 

Олега Камзу поховали на кам’янецькому кладовищі. Провести Героя в останню путь вийшли всі, хто міг ходити. 

29 березня Указом Президента України №186/2022 Героя нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

1 жовтня відбулося відкриття меморіальної дошки на стінах Миропільського ліцею, де навчався Олег.

Допис в соціальній мережі подруги Олега:

Lana Lebedenko

1 березня 2022 р.

Вічна пам‘ять моєму другові, моєму захисникові, Олегу Камзі. Ти мав стільки планів, хотів стільки всього зробити, мріяв повернутись додому, але в момент все перетворилось на попіл. Я знаю, що ти спостерігаєш за усим згори і тобі боляче дивитись, як весь цей жах продовжується далі. Щодня гинуть такі ж молоді хлопці, як ти.. Життя перетворюється на пекло.

Я хочу, щоб війна закінчилась, щоб посмішки українців повернулись на їхні обличчя. І знай, друже, я буду робити для цього все, що в моїх силах, заради тебе, моїх близьких і рідних, заради всієї України!🇺🇦

Назавжди в моєму серці!

Пам'яті миропільчанина Олега Камзи.

Він був хлопчисько впертий та затятий, 

Веселий жартівник та життєлюб.

Військова честь від мами і від тата

Передалась у спадок.  Відчайдух,

Душа компанії, любимчик долі.

Насолодитися б усім сповна!

Та рішення прийняв свідомо

Бути на захисті. Війна!

Чи вибір був? Напевно, як і кожен,

Обрати міг собі життєвий шлях,

Що не пов'язаний з мордором.

Олег же за народженням козак.

21 всього. О, як це мало...

Ще тільки жити, плани будувати.

Та доля виміряла небагато

Тому, хто став країну захищати.

Як сумно зацвітатиме калина, 

В скорботі похилилася верба.

Не буде ані сина, ні дружини,

Все перекреслила війна.

Він Янголом злетів до Бога, 

І там уже на захисті стоїть.

Молитиме про нашу перемогу,

Щоб ми зуміли край свій захистить.

 

05.03.2022. Irina Topinko 

#ПоезіяОбпаленаВійною

Фото з випускного альбому дитячого садочку

Випускник початкової школи

Випускник початкової школи

З випускного альбому 9-го класу

Перемога на змаганнях

Залікова класифікаційна книга Олега Камзи

Нагороди за призові місця на змаганнях

Грамоти Олега 

Олег з однокласницею Дашею Голеницькою (фото зі сторінки Даши у ФБ)

Фото зі сторінки Даши. Випускний

Фото з випускного альбому

Допис Держспецзв'язку у ФБ з новиною про загибель Олега

Церемонія прощання з загиблим Героєм

Заупокійний молебень на місці поховання Героя

Орден Олега Камзи

Меморіальна дошка на стіні Миропільського ліцею

Рідні Олега біля меморіальної дошки

Батьки та бабуся Олега біля його портрета у сквері пам'яті в Мирополі, 2023 р.

Пам’ятник на місці поховання Героя, січень 2024 р.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь