Миропільська територіальна громада
Житомирської області

РОЖКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ

Фото без опису

 

Дата та місце народження: 12 квітня 1995 року, селище Миропіль

Дата та місце загибелі: 20.09.2023, поблизу н.п. Марі’їнка Донецької обл.

Звання: головний сержант 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону

Підрозділ: 95 ОДШБр

Народився Петро 12 квітня 1995 року. Цей день у переважної більшості суспільства асоціювався з підкоренням людиною космосу. Коли хлопчик з’явився на світ, батьки сподівалися, що Петро теж досягне високої мети у житті.

Дитинство та юність хлопець провів у селищі Миропіль. У родині Рожків було 3 дітей: 2 сини та донька. Петро був наймолодшим, улюбленим сином і братом.

У перший клас хлопчик пішов в Миропільську ЗОШ № 3. Там навчався до 9 класу. Мав багато друзів, був товариським та веселим хлопцем. Після 9 класу перейшов навчатись у Миропільську  ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, яку закінчив у 2012 році.  Однокласники та вчителі згадують Петра як життєрадісного і водночас серйозного, відповідального юнака.

З 2016 року Петро підписав контракт та у лавах Збройних Сил України, боронив землю від ворога на Сході. З першого дня повномасштабного вторгнення Петро знову став на захист Батьківщини. Бойові завдання виконував у лавах легендарної 95-ки. Мав позивний “Іспанець”. За час служби зарекомендував себе як мужній, відповідальний військовий та надійний побратим. 

Влітку цього року проходив навчання у Великій Британії. Ненадовго приїхавши додому у відпустку, заспокоював маму, підбадьорював її… Та вже тоді Людмила Анатоліївна помітила в глибоких карих очах сина якусь тривогу, ніби передчуття…

Загинув воїн 20 вересня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу н. п. Мар’їнка Донецької області. У ніч загибелі Петра, мамі почувся голос його покійного тата. Батько голосно гукнув молодшого сина… Мама схопилася, підбігла до відчиненого різким поривом вітру вікна… і все зрозуміла…

Ховали воїна, за традицією, з весільними атрибутами, адже він так і не встиг створити сім’ю, хоча з коханою жінкою планували одружитися. На величезне горе й біль, коровай роздавали не на весіллі, а на похороні.

Ніхто не міг втішити страждання мами, скорботу брата і сестри… Не стримували сліз навіть мужні військовослужбовці, прощаючись зі справжнім побратимом… 

А у безмежному небі засяяла зірка пам’яті Героя, подвиг якого не порівняти навіть з підкоренням космосу.

Фото без опису

Маленький Петрусь

Фото без опису

Іван Петрович та Людмила Анатоліївна з дітьми: Володимиром, Оксаною та Петром

Фото без опису

Петро зі старшим братом Володимиром

Фото без опису

Навчання у Миропільській ЗОШ № 3

Фото без опису

Випускний у Миропільській ЗОШ № 2

Фото без опису

Строкова служба у Нацгвардії України

Фото без опису

Петро у цивільному (2017, фото зі сторінки у ФБ)

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без описуФото без опису

На захисті України

Фото без опису

Героя на щиті зустрічають земляки

Фото без опису

Прощання з Героєм біля батьківської хати

Фото без опису

Знову "Пливе кача" розриває душу миропільчан

Фото без опису

Спільна молитва за упокій душі воїна

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь