СУРІКОВ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

Фото без опису

Дата та місце народження: 11 березня 1992 р., с. Пилипо-Кошара

Дата та місце загибелі: 28 травня 2015 р., смт Новоайдар, Луганська область

Звання: солдат

Посада: механік-водій

Підрозділ: 12-й окремий полк оперативного забезпечення

Обставини загибелі: трагічно загинув 28 травня 2015 р. в розташуванні підрозділу на території базового табору в районі смт Новоайдар Луганської області.

Місце поховання: с. Пилипо-Кошара.

Суріков Петро Петрович народився 11 березня 1992 року в селі Пилипо-Кошара в селянській багатодітній родині.

Петро був найменшою дитиною в родині, мав двох старших братів та сестру: Григорія, Миколу та Марину.

У 1999 році Петро Петрович пішов в перший клас в Пилипо-Кошарську початкову школу. З 2003 по 2007 рік навчався в Малокозарській ЗОШ І-ІІ ст.

У 2008 - 2009 рр. навчався в 10 та 11 класах Булдичівської школи.

Як згадує батько, Петро був неймовірно працьовитим та хазяйновитим. Завжди з дитинства знаходив собі роботу: у господарстві, на городі, допомагаю сусідам та односельцям. З юності працював на пилорамі, майстерно справлявся на станках.

20 квітня 2010 року Сурікова Петра Петровича призвали до лав армії України. Через рік служби 29 квітня 2011 року був демобілізований.

У 2012 році Петро одружився. А вже в 2013 році у подружжя народився син Сергій.

У 2014 році в серпні Петра знову мобілізували до лав ЗСУ. Він отримав статус учасника АТО.

28 травня 2015 р. наш Герой трагічно загинув в розташуванні підрозділу на території базового табору в районі смт Новоайдар Луганської області.

Без батька залишився маленький син, у скорботі - дружина, мама та батько, невдовзі від важкої хвороби померла і мама.

З 2019 року в Булдичівській школі Романівської громади, де навчався Петро Суріков, започатковано щорічне проведення турніру з волейболу серед дівчат на вшанування пам’яті загиблого воїна.

Фото без опису