Миропільська громада попрощалась з Воїном-Захисником Кирилом Баліцьким
Плакали люди.. На вітру розвівались синьо-жовті прапори з чорними стрічками… З сумом у серці та пекучим болем у душі сьогодні, 17 червня, Миропільська громада провела в останню путь стрільця-санітара І відділення ІІ взводу ІІ роти І механізованого батальйону в/ч А 4773 Баліцького Кирила Васильовича.
Народився Кирило 23 березня 1990 року в селі Колодяжне. Навчався в місцевій школі. Вчителі та однокласники запам’ятали його скромним, але комунікабельними і життєрадісним хлопчиком.
У 2008 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Відслуживши, юнак пов’язав свою долю з мирною професією – працював на кар’єрі. Трагічно загинув батько, тож як старший з дітей Кирило взяв на себе турботу про сім’ю і господарство.
У січні 2023 року наш земляк знову став до лав армії на захист волі українського народу та рідної Батьківщини від рашистської навали. Проходив службу у 31-й Окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України.
Герой загинув 4 червня 2023 року поблизу населеного пункту Рівнопіль Великоновосілківського району на Донеччині під час виконання бойових обов'язків. Йому назавжди залишиться 33… Кирило разом з побратими гнав лютого окупанта з Української землі, щомиті наближаючи Перемогу. За Україну, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця Воїн віддав найдорожче...
Невтішними у своєму горі залишилися мама та брат.
Ще один славний син Миропільської громади та всієї України приєднався до лав небесного війська Захисників. Вдячний син, чудовий брат, вірний друг...
Гірко плакало усе Колодяжне, встеляючи дороги квітами перед Героєм та звертаючись у молитві до Господа про Царство Небесне для нашого Захисника. Усі: від наймолодших до людей у віці – розуміємо, яку страшну ціну платить наш народ за мирне життя на рідній землі, за право бути нащадками нескоренної волелюбної нації...
В голові лише одне питання: чому?… Чому те кляте кацапське кодло прийшло на нашу землю? Чому вбиває наших людей? Чому знищує все живе? Чому??? Адже споконвіку Україна - мирна держава. Чому ж її знищують? Чому в 21 столітті можливе таке страхіття в центрі Європи? Страшно усвідомити відповідь – тому що ми українці…
І лише завдяки ГЕРОЯМ ми продовжуємо жити.
Ці ГЕРОЇ – звичайні люди, які у важку для країни годину стали на її захист. Саме так вчинив Кирило: взяв до рук зброю, щоб захистити Батьківщину, навіть ціною власного життя.
Ніколи рідні не виплачуть сліз, а ми - ніколи не зможемо пробачити загибелі всіх наших Захисників. Сьогодні ми втрачаємо дійсно найкращих… І наш святий обов’язок – пам’ятати їх, пам'ятати їх жертовні подвиги.
Не маємо права забути ніколи! Крізь віки і покоління пам’ятаймо про ціну свободи – про жертовний подвиг кожного Захисника!
Прощавай, наш Герою, Воїне нескореного народу, незламної України... Дякуємо, що захищав нас, тримав над нами небо.
Світла пам'ять і вічна слава!
Назавжди в строю!
