Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років
Унаслідок Голодомору і масових штучних голодів України втратила мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.
Через дев’ять десятиліть після Голодомору проти українців знову застосовують геноцидні методи. Протягом понад 1000 днів повномасштабної війни стало зрозуміло: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.
І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал.
Геноциди Сталіна і Путіна спрямовані на те, щоб подолати опір українців, провчити непокірних, виховати лояльність та перетворити тих, хто залишиться, на «радянських/московських» рабів. Цілковите фізичне винищення не є фінальною метою агресора, він прагне до насадження покори з подальшою асиміляцією та русифікацією.
Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв.
Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину проти людяності.
Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні Сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.
Запалімо свічку пам’яті о 16-й! Пом’янімо молитвою усіх невинно закатованих сталінським режимом та усіх полеглих від кривавого путінського терору!
Вкотре подякуймо Захисникам за те, що ціною свого здоров’я і життя стримують ненависних вбивць-окупантів!
