Що таке синдром Аспергела?
Міжнародний день синдрому Аспергера відмічають 18 лютого. Ці лютневі заходи у другій декаді місяця мають традиційний щорічний характер, щоб підвищити обізнаність суспільства про цю групу людей та їхні потреби. Вперше описав цей синдром австрійський педіатр Ганс Аспергер.
Синдром Аспергера — це один з різновидів аутизму, неврологічне порушення, що викликає значні труднощі в розвитку людини. Він зустрічається у 3–7 осіб на кожну тисячу в світі. Однак точні причини його виникнення досі залишаються невідомими.
Цей синдром характеризується порушеннями в соціальній взаємодії, спілкуванні та інтересах. Людина із синдромом Аспергера часто не може правильно сприймати мову тіла чи інтонації голосу, а також стикається з труднощами у встановленні дружніх стосунків. Вони не розуміють «неписаних» соціальних правил, через що можуть інколи поводитися дивно або неприязно.
Попри ці труднощі, люди з синдромом Аспергера мають нормальний або вищий за середній рівень інтелекту, а їхня зовнішність часто не відрізняється від інших. Важливо пам'ятати, що їхня поведінка не є навмисною. Вона лише відображає інший спосіб сприйняття і взаємодії зі світом.
Цей день — нагадування про важливість розуміння, підтримки та прийняття людей з синдромом Аспергера. Потрібно вчитися бачити їхні сильні сторони і давати їм можливість реалізувати свій потенціал, адже вони можуть мати унікальні таланти та здібності, які залишаються непоміченими через соціальні бар'єри.
Синдром Аспергера – це термін, який іноді використовують для опису розладу розвитку, який є частиною розладу аутистичного спектру (РАС). Людям, які мають цей тип РАС, як правило, важко спілкуватися з іншими людьми. Вони зазвичай дотримуються дуже конкретного розпорядку дня, мають вузький набір інтересів і діють повторюваними способами, наприклад плескають руками.
Лікарі іноді називають синдром Аспергера «високофункціональним» типом РАС, що означає, що його симптоми, як правило, не такі серйозні, як інші види розладів спектру аутизму.
Симптоми при синдромі Аспергера виникають у ранньому віці. Більшість діагнозів виставляють дітям у віці від 5 до 9 років. Немає двох людей з однаковими симптомами, але зазвичай вони пов’язані з емоційними, комунікативними та поведінковими навичками.
Люди з таким розладом:
- важко встановлюють зоровий контакт;
- почуваються та поводяться незручно в соціальних мережах;
- їм важко відповідати людям при розмові;
- пропускають соціальні ознаки, які інші люди вважають очевидними;
- не розуміють, що означає вираз обличчя;
- показують мало емоцій;
- говорять рівним тоном;
- багато говорять про одну тему, наприклад про камінь або футбольну статистику;
- повторюють певні слова, фрази або рухи;
- не люблять змін;
- дотримуються одно й того самого розкладу та звичок, наприклад, їдять однакові страви.
Якщо ви помітили у дитини ознаки хвороби Аспергера, зверніться до педіатра або сімейного лікаря, він може направити вас до спеціаліста з психічного здоров’я, який спеціалізується на РАС.
Зміна поглядів на синдром Аспергера може призвести до того, що в майбутньому ми не лише розумітимемо, але й цінуватимемо людей з таким діагнозом.
