Роковини загибелі Героя-земляка Вовка Анатолія Вікторовича
Анатолій народився в селі Нова Чортория, виховувався у багатодітній селянській родині. Закінчив місцеву середню школу. Згодом проходив строкову службу у Новоград-Волинському. Після повернення в рідне село, працював у сироварні місцевого молокозаводу.
Познайомився з дівчиною з сусіднього села Інною, закохалися, одружилися, народили та виховували донечку та сина.
Працювали на підприємстві «Вівад 09», розбудовували обійстя, планували майбутнє.
Ворог своєю підступністю та жорстокістю зруйнував цілий Всесвіт.
Анатолій був готовий з перших днів обороняти Батьківщину. Повістку йому вручили рівно через рік після повномасштабного вторгнення. 28 лютого солдат став на службу у військах оборони України. Виконував бойові завдання у складі підрозділу ППО 143 ОПБР.
3 березня 2024 року у селі Довгалівка Ізюмського району Харківської області перестало битися серце Анатолія.
Назавжди в строю!
Світла пам'ять, честь та шана нашому Герою!
