Третя річниця загибелі Героя-земляка Зданевича Богдана Юрійовича
Народився Богдан 11 лютого 1994 року у с. Мала Козара в багатодітній родині.
З 2001 по 2009 рік наш Герой навчався в Малокозарській ЗОШ. У 2010 році вступив в Житомирський ПТУ №5.
З 2015 по 2016 роки був призваний та проходив службу в лавах Національної гвардії України.
З 2016 року до 2022 працював єгерем у лісництві.
У 2021 році одружився. Разом з дружиною будували плани на майбутнє, мріяли про велику дружню сім’ю.
Дізнавшись про повномасштабну агресію росії проти народу України, Богдан зовсім не вагався у виборі та 25 лютого вступив до лав ЗСУ.
27 квітня, під час оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу населеного пункту Дібрівне Барвінківського району Харківської області, внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерії, Воїн отримав поранення, несумісні з життям.
Командування та побратими Богдана згадують про нього виключно з позитивного боку. Солдат зразково виконував свої функціональні обов’язки, був добре підготовлений фізично, мав високий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. До побратимів був ввічливим, чуйним, завжди допомагав вирішувати службові та особисті питання.
Проявивши мужність та героїзм, стійкість та рішучість, до останнього залишився вірним Військовій Присязі та Українському Народові.
Пам’ять про Героїв жива, допоки ми пам’ятаємо!
