ПОЛІЩУК ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

Олександр Анатолійович народився 28 жовтня 1986 року в с. Колодяжне. Мама – Поліщук Катерина Володимирівна, яка на жаль 03.02.2022 року відійшла у вічність, тато Поліщук Анатолій Андрійович. Проживали в Романові, навчався в місцевій школі, яку закінчив в 2004 році, згодом навчався в Романівському комбінаті на водія. Трудову діяльність розпочав на маслозаводі «Еней».

В 2007 році зустрів свою половинку, мешканку села Паволочка, Аліну та став турботливим татом двом її діткам.

Працював в СТОВ «Печанівське», потім на підприємстві «Вівад-09».

В 2013 році народилася спільна донечка – Веронічка, для Олександра це було найбільшим щастям на землі. Він завжди говорив: «Це моя надія і втіха». Але любив усіх трьох дітей.

В 2019 році почав працювати в Печанівському КХП, з цієї роботи і був мобілізований до лав Збройних Сил України 28.07.2023 року.

Служив в десантно-штурмових військах 80-ї окремої Галицької бригади. Неодноразово командуванням виносилась подяка за відданість обов'язку, відвагу та героїзм.

Весь час підтримував зв’язок з сім’єю, завжди говорив, що поки він на позиції до нього не дзвонити. Повертався - передзвонював, але не цього разу.

Він був хоробрим воїном, відчайдухом, хорошим другом для побратимів. Наголошував, що не покине і буде з ними до останнього.

Односельці пам'ятають Олександра веселим, життєрадісним чоловіком, з жартівливим вогником в очах і щирою посмішкою.

Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 10 січня 2025 року поблизу населеного пункту Мартинівка Суджанського району Курської області російської федерації.

Поховали Героя 16 січня в с. Паволочка, де він проживав із сім’єю.

Світла пам’ять Герою, який, не шкодуючи власного життя, захищав наш мирний сон і наше щасливе майбутнє.