МОРЖОВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Дата та місце народження: 4 січня 1983 року в с. Понінка Хмельницької області.

Дата та місце загибелі: 19 червня 2023 року, Луганська область.

Звання: солдат.

Підрозділ: 42-га окрема механізована бригада.

Народився 04 січня 1983 року в с. Понінка Хмельницької області. Навчався в Понінківській середній школі, потім здобув робітничу професію в Понінківському ПТУ. Проживав з бабусею. Після одруження в 2007 році молода родина проживала в Рівному, а потім переїхала в Миропіль.

З 2015 року працював на Понінківській паперовій фабриці клеєваром.

01 березня 2023 року був призваний на військову службу в військову частину А4667 солдатом 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону 42 бригади. Після навчання був направлений безпосередньо в зону активних бойових дій. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, Юрій Олександрович мужньо виконував військовий обов’язок.

В період з 08.06.2023 по 19.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на Луганщині.

Після запеклих боїв, коли противник наносив масоване вогневе враження усіма засобами по позиціях оборони солдат Моржов Юрій Олександрович з 19 червня 2023 року вважався таким, що зник безвісти.

Родина майже 2,5 роки відчайдушно чекала і не припиняла пошуки, сподіваючись знайти Юрія в полоні.

Та на жаль, дива не сталось.

4 листопада 2025 року повідомили, про ідентифікацію тіла загиблого Героя за ДНК.

13 листопада Миропільщина зустріла Героя на щиті та провела його в останню путь. Попрощатися з мужнім Воїном прийшли всі — ті, хто знав його особисто, і ті, хто не знав, але прийшли з глибокою вдячністю і шаною.

Жодні слова не здатні зменшити біль утрати, але ми знаємо: Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожному дні вільної України.

Поховали Захисника на кам’янецькому кладовищі.

Найщиріші співчуття дружині, синам та усій родині...

Нехай Господь прийме його душу у своє вічне Царство, а рідним і близьким дарує сили пережити цю втрату.