Додаткова відпустка учасникам бойових дій
Додаткова відпустка учасникам бойових дій
В установі є працівники, яким присвоєно статус учасника бойових дій. Такі працівники мають право на додаткову «бойову» відпустку, передбачену ст. 162 Закону про відпустки. Чи може бути така відпустка перенесена або продовжена, якщо в період цієї відпустки працівник захворів? Чи переноситься ця відпустка на наступний рік, якщо працівник не використав її в поточному? Чи підлягає така відпустка компенсації при звільненні? Чи надають таку відпустку за місцем роботи за сумісництвом? За який рік вважати наданою відпустку, початок якої припадає на поточний, а закінчення на наступний календарний рік?
Для відповіді на ці запитання давайте звернемося до Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Відповідно до ст. 162 цього Закону учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII, мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка УБД). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.
Важливо! Додаткова відпустка УБД не належить до щорічних відпусток.
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку УБД, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості. Перелічимо їх.
Додаткова відпустка УБД:
— надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку УБД повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
— надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
— має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
— початок якої припадає на один рік (наприклад, 2019-й), а закінчення на наступний (2020-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2019-й). Тому у 2020 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку УБД повної тривалості — 14 календарних днів;
— не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки, у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки УБД;
— не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
— не підлягає грошовій компенсації в разі, якщо вона не була використана до дня звільнення;
— може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2020-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку УБД за поточний (2020-й) календарний рік не надає.
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку УБД, у поточному (2020-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку УБД за поточний (2020-й) календарний рік.
Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до Романівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Романів, вул. С.Лялевича, 2 (4-й поверх, каб. 425).
