День пам’яті Героїв Крут
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва та 18 кілометрів на схід від Ніжина, відбувся бій, що став важливою частиною української історичної пам'яті – бій під Крутами.
В цьому бою нашим юним добровольцям, курсантам Першої української військової школи та студентам Першої української гімназії, довелося протистояти досвідченим бійцям зведеного загону червоногвардійців та балтійських матросів кількістю понад чотири тисячі вояків. Загін наших хлопців очолював сотник Омельченко та кілька десятків старшин, що мали бойовий досвід. Всього оборонців станції Крути було близько п’ятисот. Вони з честю виконали свій бойовий обов’язок. Бій, що тривав до пізнього вечора, дав можливість затримати ворога на цілих два тижні.
Сьогодні ми, нащадки героїв Крут, розглядаємо героїзм та патріотичну відданість цих молодих людей як початок багаторічної боротьби молодого покоління за своє майбутнє. Пригадуємо жертовність вояків УПА, героїв небесної сотні і тисяч загиблих захисників у роки російської агресії 2014 – 2022 років.
Вічна пам’ять і слава Героям!
У віці, як цвітуть сади
Й кохання не дає заснути,
На страту за народ пішли.
Не на Голгофу, лиш під Крути...
Відчувши вперше зброї міць,
Не попрощавшись з матерями,
За волю Український цвіт
Пішов з стрілецькими піснями...
Синь неба й золото пшениць,
Проти кривавої лавини...
На білий сніг упали ниць,
Але не встали на коліна...
І стоголосе «Ще не вмерла..»
Над білим світом пролетіло.
І понесло цей бій в безсмертя,
Понад Аскольдову могилу...
