Роковини загибелі Захисника України Сергія Марчука
Народився Сергій Володимирович 21 червня 1973 року в селі Воробіївка на Полонщині в багатодітній сім’ї колгоспників. Того ж року сім’я переїхала до Мирополя.
У 1980 році Сергій пішов до першого класу Миропільської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, яку закінчив 1991 року. Учителі та однокласники згадують загиблого Захисника найтеплішими словами, підкреслюючи його вихованість, ерудицію, комунікабельність та життєрадісність.
Після школи влаштувався працювати на підприємство з обробки каменю. Через рік був призваний до Збройних Сил. Після армії деякий час працював у органах внутрішніх справ у м. Житомир, де зарекомендував себе як чесний та добропорядний співробітник.
Згодом працював на будівництві, виконував електромонтажні та інші роботи.
У 1994 році Сергій зустрів свою кохану Аллу, створили сім’ю. Незабаром у молодого подружжя народилась донечка Аня, яку тато любив безмежно і робив усе для створення найкращих умов її виховання.
2013 року сім’я Марчуків переїхали на постійне місце проживання до с. Станишівка Житомирського району. Сергій Володимирович продовжував працювати на будівництві, не цурався ніякої роботи. Користувався авторитетом і повагою серед односельців, завжди відгукувався а прохання порадити або допомогти.
З 23 травня 2024 року Сергій Марчук добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України та з честю захищав суверенітет і незалежність Батьківщини. Безпосередньо беручи участь у бойових діях, своїми вчинками Захисник демонстрував патріотизм та відданість присязі.
17 вересня 2024 року в наслідок обстрілу з боку ворожих російських угрупувань в районі м. Новогродівка Покровського району на Донеччині наш Герой-земляк Марчук Сергій Володимирович загинув.
Загинув за кожного з нас! Загинув за Україну!
Похований Сергій Володимирович на кладовищі с. Станишівка. У глибокій скорботі залишилися дружина, донька, мама, брати та сестри.
Вічна пам’ять і Царство небесне Герою!
