Друга річниця памяті Героя-земляка Олега Савчука
Олег народився 17 квітня 1988 року у селі Колодяжне. Закінчив місцеву школу. Жив, працював, допомагав батькам, виховував дітей. Був життєрадісним і сповненим планів на майбутнє.
Чоловік не залишився осторонь великої біди свого народу і пішов виконувати свій громадянський обов’язок – захищати Україну і весь народ від підступного жорстокого ворога.
Мобілізувавшись до лав Збройних Сил, солдат Савчук Олег Олександрович ніс службу у 4-й роті 141-го батальйону 115-ї бригади.
Після участі Захисника в одному з боїв у районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, 1 березня 2024 року, батьки та рідні отримали страшну звістку: Олег зник безвісти.
Понад рік родина жила надією на повернення Воїна, докладала неймовірних зусиль для його пошуку.
6 червня 2025 року світ родини Савчуків знову впав у безодню. Прийшла чорна звістка, що син, брат, чоловік, тато загинув.
Поховали Героя 10 червня в рідному селі. Односельці гідно зустріли свого Захисника на щиті та провели його в останню путь. Здавалося, що всі квіти червневого Колодяжного встеляли дорогу Воїну...
Назавжди 37... Вічна слава і честь! Світла пам’ять і Царство небесне Герою!
