Громада попрощалась із загиблим Героєм Зданівським Василем Васильовичем
Василь Васильович народився 23 листопада 1974 р. в селі Печанівка.
В 1981 році пішов до 1 класу Печанівської середньої школи, яку закінчив у 1992 р. В 1993 р був призваний до лав армії.
Після закінчення військової служби працював на Південно-західній залізниці, згодом на Вівад-09 в Романові.
Був одружений, має дві доньки.
З 05 грудня 2023 року пішов захищати нашу Україну. Пройшов гарячі точки – Бахмут, Харків, Покровськ, а далі Запорізький напрямок.
Ніс службу оператором відділення радіоелектронної боротьби 4 штурмового батальйону військової частини А0501.
Побратими Василя згадують про нього виключно з позитивної сторони. Старший солдат зразково виконував свої функціональні обов’язки та рішуче протидіяв окупантам.
Він був не просто військовим, він був людиною честі, мужності та безмежної доброти. Василь Васильович був вірним другом, людиною з величезним серцем, яка завжди була готова прийти на допомогу, поділитись останнім і підтримати у найскладніші хвилини.
Коли Батьківщина опинилась в небезпеці, він не вагався, не сховався, не залишився осторонь, а вибрав найблагородніший шлях – став на Захист своєї родини, свого дому, кожного з нас.
Виконуючи бойове завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України старший солдат Василь Зданівський поліг у бою з ворогом поблизу населеного пункту Гірке Пологівського району Запорізької області 20 травня 2026 року.
Схиляємо голови у скорботі й висловлюємо щирі співчуття сестрам, брату, донькам Ірині та Яні, а також близьким друзям і побратимам Героя.
Низький уклін, честь, шана та безмежна вдячність Воїну за захист рідної землі та волю народу!
Нехай світлі спогади про Героя завжди будуть сильнішими за смерть…..
Вічна слава та шана Герою!
